3. До міфологізації Симоненка значною мірою спричинилася наявність невеликого, та все ж корпусу текстів, які в той час із цензурних міркувань не могли бути опублікованими в Україні за жодних обставин. То нічого, що більшість цих текстів відверто декларативні й з погляду поетики нецікаві – їхня місія була далекою від поетичної.
Поза тим «офіційна версія Симоненка» іноді продукувала такої ж якості «барабанщину» з відверто протилежними ідеологічними нараціями – згадаймо богоборчий вірш «Проклялля», через який у грудні 2010 року священики Української православної церкви Київського патріархату відмовилися освячувати пам’ятник поету в Черкасах; або ж не менш одіозний текст «Ні, не вмерла Україна!», де на адресу українських націоналістів (до кола яких, без сумніву, слід причислити і самого Симоненка) ужито нарацій, які сприймаються нині як блюзнірські:
-
-
11.04.2016 в 15:23Поза тим «офіційна версія Симоненка» іноді продукувала такої ж якості «барабанщину» з відверто протилежними ідеологічними нараціями – згадаймо богоборчий вірш «Проклялля», через який у грудні 2010 року священики Української православної церкви Київського патріархату відмовилися освячувати пам’ятник поету в Черкасах; або ж не менш одіозний текст «Ні, не вмерла Україна!», де на адресу українських націоналістів (до кола яких, без сумніву, слід причислити і самого Симоненка) ужито нарацій, які сприймаються нині як блюзнірські:
Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали «хайль» охриплими басами
І «Ще не вмерла…» голосно ревли.
Де ви ішли — там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям, —
Плювала кров’ю «ненька Україна»
У морди вам і вашим хазяям.
Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали б і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись «москалі».
Найдивніше, що націоналістичному міфові про Симоненка ці інвективи досі ніяк не пошкодили.
Детальніше читайте на УНІАН: culture.unian.ua/448973-mif-pro-vasilya-simonen...