нашлось на просторах инета. я примерно так же думаю Донецьк живе не в "руском мірє", а в українському суспільному середовищі. "Герои не умирают" чисто український атрибут. Тобто, попри абсолютний контроль медіа-контенту з боку РФ, попри проросійські погляди тих, хто робив і затверджував цей плакатик, і тих, хто прийшов на похорон, - всі вони продовжують жити у внутрішньо українській ментальній і ідеологічній реальності. Людям, які займаються суспільними комунікаціями є з чим працювати. І ще більш цікаво, це також свідчить, що для інформаційного впливу на окуповані території зовсім не обов'язково підлаштовувати свою мову і контент під стандарти "раша-ЗМІ". Скоріше навпаки, саме те що транслюється на окуповані території як однозначний і чітко український наратив, не тільки засвоюється на тій території, але й здатне переформатовувати мізки населення там. Навпаки, загравання з "ватним" дискурсом, намагання стати "своїм" для публіки там, лише змушує цю публіку варитися в її власних міфологічних уявленнях.