Плохой характер? Просто он у меня есть!
Витяг з постанови Колегії НКО УСРР про видання “казок Андерсена”
3 – 5 серпня 1929 р.
(доповідач тов. Ястржембський, співдоповідач від комісії в цій справі тов. Розльотов)
ІІ. Про установку НКО в справі казок
1) Констатувати, що Наукпедком Соцвиху НКО в 1925 р., обговорюючи питання про дитячу літературу і ставлячись негативно до казки взагалі, визнав однак за можливе, через брак відповідної дитячої літератури, поруч з використанням класичної художньої літератури, використовувати також і старі казки і байки тощо, але відповідно переробивши і зредагувавши.
2) Констатувати, що ДНМК НКО, затверджуючи 22-го червня 1925 р. резолюцію Наукпедкому, саме це місце про можливість використання казок викреслив і тим став на позицію загальної негації використання казок в дитячому вихованні.
3) Констатувати, що НКО в дальшому став на шлях перегляду загальної негативної принципової позиції ДНМК, занісши казки до планів видавництв і минулого року і цього року.
4) Відзначаючи, що загальна принципова відмова використовувати казки в дитячому вихованні і загальне негативне ставлення до казки, як форми художнього вияву, при наявності абсолютно недостатньої кількості нової дитячої літератури, а також при наявності недостатньої кількості можливої для переробки художньої літератури взагалі, означає лише відмову на ділі від труднощів перероблення казки й байки для сучасного дитинства, – скасувати в зазначеній частині постанову ДНМК НКО від 22-го червня 1925 р. і погодитися з попередньою пропозицією Методкому Соцвиху з 1925 р. в цій справі.
ІІІ. Про можливість використання казок Андерсена
1) Визнаючи, що данський казочний письменник Андерсен 1-ої половини ХІХ століття в своїй творчості відбив настрої середньої і дрібної буржуазії з часів її боротьби з феодальним абсолютизмом, але ж в останнім періоді своєї творчості відбивав настрої буржуазії, що перемогла феодалізм і стала в суперечність з ідейними гаслами пролетаріату; що і в першому періоді творчості Андерсена відбилися класові риси цієї середньої і дрібної буржуазії: сентименталізм, елементи містицизму, патріотизму і т. ін.; що тому треба розглядати казки Андерсена відповідно до цих двох періодів його творчості, - визнати за можливе використання його казок – зокрема з 1-го періоду його творчості, як письменника найкращого періоду боротьби буржуазії з залишками феодалізму. Але визнати, що таке використовування казок Андерсена, навіть з 1-го періоду його творчості, може відбутися лише за умов дійсного перероблення відповідно до потреб сучасності та усунення зазначених буржуазних містичних, сентиментальних, патріотичних тощо рис і за дійсно ґрунтовної редакції казок з відповідним суворим добором їх і переробкою.
IV. Про видання казок Андерсена видавництва “Космос”
1) Констатувати, що у виданню казок Андерсена видавництва “Космос” не проведено ні потрібного добору казок, ні перероблено їх відповідно умовам сучасності, ані не переведено дійсного редагування, а навпаки казки взято без відповідного відбору і залишено такі, що цілковито не відповідають умовам сучасності, в казках також залишено всі шкідливі риси містицизму, патріотизму, шукання маєтних класів, примиренство і т. ін. Визнати, що дане видання казок Андерсена цілковито і безумовно не відповідає тим умовам, що лише за ними можна припустити видання казок.
2) Визнати, що дозвіл ДНМК на видання зазначеного збірника казок Андерсена видавництвом “Космос” є, безумовно, помилка, а тим паче є неприпустима помилка – резолюція ДНМК про допуск цього збірника казок до бібліотек Соцвиху. Тому дану резолюцію про допуск цього збірника казок до бібліотек Соцвиху скасувати.
V. Загальні хиби ДНМК, виявлені в справі казок
1) Констатувати, що під час проходження справи казок Андерсена через ДНМК виявилось:
2) Порушення директиви Наркома Освіти та постанови ДНМК проти сполученства, редагування й рецензування. У даній справі виявилось сполучення редагування книжки з її рецензуванням, а також рецензування книжок з відповідним чергуванням осіб, що редагували книжки рецензентів так, що утворюється взаємний груповий зв’язок між редакторами і рецензентами – в одному випадкові одна особа редагує, друга рецензує, а в інших випадках навпаки.
3) Одні й ті ж особи виступають під час проходження книжки казок Андерсена то як представники видавництва, то як редактори, то як співробітники Інституту педагогіки ДНМК чи Головліту.
VI. Роль Кваліфкому в справі казок
1) Співробітники Упрліту беруть на себе перед ДНМК рецензування книжок, що їх вони проводять в Упрліті, як політредактори.
2) Колегія відзначає, що Кваліфком Методкому Соцвиху й Методком Упрсоцвиху, що через них проходили рецензії і питання про видання казок Андерсена, фактично не переводили ніякої перевірки тих рецензій, цілковито покладаючись на імена тих редакторів та рецензентів, і таким чином керівнича роль Кваліфкому Методкому Соцвиху і самого Методкому Соцвиху звелась до порожньої і зайвої формальності і зводилась до бюрократичного складання протоколів, де лише формально – санкціоновано рецензій.
3) Під час проходження протоколів Кваліфкому через Методком Упрсоцвиху не переводилось ніякої перевірки їх, а тому навіть не було зазначено того, що при переходженні книжок казок Андерсена формально порушено постанову ДНМК проти сполученства рецензування і редагування.
4) Констатувати, що розгляд казок Андерсена проходив через Кваліфком Методкому Соцвиху тоді, коли головою Кваліфкому був тов. Езерський, а формальне затвердження наступило після того, як тов. Езерський вийшов з Кваліфкому на другу роботу, а головування на даному засіданні Кваліфкому вів тов. Мостовий.
5) Визнати, що керівники Кваліфкому Соцвиху тт. Езерський і Мостовий за бюрократичне ставлення і невиконання своїх обов’язків керівництва, а також беручи на увагу, водночас, що тов. Езерський і тов. Мостовий приймали безпосередню участь в розв’язуванні справи про видання казок Андерсена приватним видавництвом “Космос”, як і його редагування тощо, підлягають зняттю з роботи в НКО. Відзначити, що тов. Езерського звільнено з роботи в НКО.
6) Тов. Мостового з роботи Кваліфкому Методкому в НКО зняти.
VII. Роль Методкому Соцвиху в справі казок
1) Констатувати, що керівник Методкому Соцвиху тов. Соколянський в справі проходження через Методком Соцвиху казок Андерсена видавництва “Космос”, як то він сам теж визнає, не виявив потрібної керівничої ролі і не усунув сполученства в одній особі редактора і рецензента, не перевіряв роботу Кваліфкому Методкому Соцвиху і не дав йому відповідних вказівок у тих справах, покладаючись цілковито на імена відповідальних товаришів, що були редакторами і рецензентами та розглядали питання ті в Кваліфкомові Методкому Соцвиху.
2) Констатувати, що тов. Соколянський безпосередньої участи в роботі Методкому Соцвиху не брав, однак не провів перевірки цієї справи, коли вона проходила без нього.
Зробити тов. Соколянському, голові Методкому Соцвиху, зауваження за недбайливе керівництво Методкомом Соцвиху, за відсутність перевірки справи казок, що перейшла через Кваліфком і Методком Соцвиху, і надто за покладення на авторитет окремих співробітників, запрошених до участі в Кваліфкомі і Методкомі.
VIII. Роль голови ДНМК в справі казок
1) Відзначити, що голова ДНМК тов. Ястржембський, що через його затвердження проходила постанова Кваліфкому Методкому Соцвиху і Методкому Соцвиху про дозвіл до вжитку видання казок Андерсена видавництва “Космос” в школах Соцвиху, не перевів навіть протоколами Кваліфкому і Методкому перевірки цієї справи, не установив навіть з зазначеного по тих протоколах сполученства в одній особі редактора та рецензента того видання.
2) Відзначити, що тов. Ястржембський у цьому поклався цілковито на попередню перевірку цієї справи Методкому і Кваліфкому Соцвиху.
3) Констатуючи, що за ввесь час роботи тов. Ястржембського не було заступника голови ДНМК, як і не було можливості передати голові Комісії підручників на поточний розгляд віз ДНМК, що той порядок встановив тов. Скрипник, коли головою ДНМК був тов. Ряппо, а його заступником тов. Ястржембський, відзначаючи перевантаженість тов. Ястржембського роботою ДНМК, що не давала йому можливості досконально розбирати кожну справу візування, Колегія визнає, однак, що це не знімає з тов. Ястржембського певної відповідальності за неправильне проходження справи видання казок і за недостатню керівничу увагу до цієї справи.
4) Відзначити, що тов. Ястржембський перейшов з НКО на іншу роботу.
ІХ. Проти бюрократизації справи дитячої книжки в ДНМК
1) Констатувати, що кадр рецензентів НКО при проходженні підручників та дитячої книжки вельми вузький, причому приголошених за останній час нових робітників з числа комуністів та комсомольців не досить використано, таким чином той кадр ще більше звужений.
2) Констатувати, що ДНМК, Наукпедком і Кваліфком на далі порушили постанову ДНМК від 22 червня 1925 р. про притягнення до справи проходження дитячої книжки представників комсомолу, Бюро Комдитруху, піонер-організацій, редакцій комсомольських і інших часописів, газет тощо.
Доручити ДНМК надалі провадити ту постанову в життя.
3) Доручити завідуючому Оргрозподілом НКО тов. Фіялковському провести спільно з головою ДНМК розгляд кадрів рецензентів і редакторів, що беруть участь в роботі ДНМК, зокрема при розгляді дитячої книжки.
4) Доручити ДНМК організувати перегляд дитячої книжки, притягнувши представників з робітничих та селянських організацій, профспілок, культвідділів, завкомів, батьківських комітетів і т. ін.
Х. Про візування книжок у ДНМК
1) Підтвердити, що ДНМК, розглядаючи книжки, або дає дозвіл - візу на видання або відзначає, що з методичного боку книжка є неприпустима. В разі, коли до цих двох категорій книжка не належить, ДНМК не дає ніякої візи, і виносить ухвалу, що ДНМК з методично-педагогічного погляду не заперечує проти видання книжки, але тоді, коли Головліт визнає за можливе дозволити книжку до друку. Така ухвала ДНМК не передається ні авторові книжки, ні видавництву, а стосується виключно Головліту.
2) Визнати, що постанова ДНМК про незаперечення не є візою на книжці, а лише заявою ДНМК свого методично-педагогічного міркування.
3) Визнати, що попередній порядок, коли такі ухвали ДНМК видавалися безпосередньо видавництвам і авторам про незаперечення видання книжок з методично-педагогічного погляду, постановою Наркома Освіти від 23/ІІІ ц. р. усунено і Колегія приєднується до цієї постанови про налагодження справ між ДНМК і Головлітом.
ХІ. Роль Упрліту в справі казок
1) Констатувати, що в справі казок Андерсена в Упрліті виявилось таке:
2) Головліт затримав проходження справи видання вибраних казок Андерсена у виданню ДВУ з міркувань про недостатню ідеологічну витриманість передмови професора Білецького, в той час Харківський Окрліт при проходженні справи видання казок Андерсена приватним видавництвом “Космос” з передмовою Гесена дозвіл дає із значно меншою затримкою і виходить так, що приватник одержав дозвіл на видання казок Андерсена значно швидше та з меншим ускладненням, аніж ДВУ.
3) Відзначити, що лише після того Упрліт для усунення таких розбіжностей і розбіжностей взагалі, переніс всі справи приватних видавництв, у тім числі “Космоса”, на розглядання безпосередньо до Упрліту із знаттям цих книжок в Окрліті, – з безпосереднім розглядом в Упрліті.
ХІІ. Про приватне видавництво “Космос”
1) Констатувати, що приватне видавництво “Космос” для видання серії казок закликало для перероблення і редагування цих своїх видань – низку співробітників так Упрліту і ДНМК НКО, як і Інституту Педагогіки.
2) Щоб забезпечити своє видання, прискорити надання дозволу тощо, приватне видавництво “Космос” добивається згоди директора Інституту Педагогіки на скликання в Інституті Педагогіки комісії дитячої книжки для розгляду видань казок, видаваних “Космосом”, з розглядом цілого плану цього видання. Причому представник і голова цього видавництва Гесен фактично переводив секретарювання на цьому засіданні. Так само той представник приватного видавництва складав списки передбачених до видання казок Андерсена, що потім були підписані головою Методкому НКО і Кваліфкому Соцвиху.
3) Приватне видавництво “Космос” закликало до співробітництва в виданні казок директора і відповідальних робітників Інституту Педагогіки, тим самим намагаючись забезпечити собі позитивні висновки про ці казки з боку Інституту Педагогіки і тим самим зв’язати Інститут Педагогіки в особі його співробітників матеріальними співвідносинами і співробітництвом з приватним видавництвом для того, щоб фактично прикрити участю директора Інституту Педагогіки і його співробітників роботу свого видавництва. Так само те приватне видавництво “Космос” закликало до участі в своїй видавничій роботі співробітників ДНМК НКО – Мостового, Езерського й т. ін., а також низку співробітників Упрліту НКО – Михайлову, Княжанського, Латинського й т. ін. Причому те приватне видавництво притягло до співучасті й до співробітництва в своєму виданні й допомоги йому зазначених співробітників Упрліту не лише оплатою їх редакторської та літературної праці, а також робило деяким з них додаткової послуги – доручило жінці тов. Латинського друкувати на машинці роботу для видавництва, закликало на перекладацьку роботу за рекомендацією тов. Михайлової знайомої її й т. ін.
4) Зазначити спробу приватного видавництва “Космос” залучити до співробітництва в своєму виданні відповідальних робітників методологічної роботи тт. Ястржембського, Сололянського та спробу дістати попередню згоду на видання окремих робітників.
5) Констатувати, що два томи казок Андерсена, виданих “Космосом”, проведені без дійсної перевірки редакції і вибору казок, без дійсної переробки їх, без потрібного зредагування і з цілковито невідповідною передмовою керівника цього приватного видавництва “Космос”.
6) Констатувати, таким чином, що цілою низкою заходів, вжитих приватним видавництвом “Космос” – зв’язання рук робітникам Інституту Педагогіки, робітникам ДНМК та робітникам Упрліту, роблячи частині вищезазначених робітників, крім оплати, різні додаткові послуги, приватне видавництво “Космос” створювало умови, щоб прискореним, надзвичайним порядком протягти свої видання через державні установи й тим прорвати ідеологічні позиції на фронті дитячої книжки, використовуючи неприпустимі заходи – властиві приватному спекулятивному видавництву і абсолютно неприпустимі в Радянській Республіці.
7) Відзначити й констатувати, що низка видань “Космос” мала халтурний, шкідливий характер видань, пристосованих на попит міщанства та дрібної буржуазії.
ХІІІ. Роль директору Інституту Педагогіки в справі казок
1) Констатувати, що директор Інституту Педагогіки тов. Попов, давши свою згоду на співробітництво в приватному видавництві “Космос” редагуванням і рецензуванням казок Андерсена, видаваних цим приватним видавництвом “Космос”, не поставив ні в Інституті Педагогіки, ні в НКО поперед принципового питання про припустимість такого співробітництва робітників Інституту Педагогіки в приватному видавництві, а навпаки, припустив на комісії дитячої книжки в Інституті Педагогіки безпосередній розгляд загального плану видання казок видавництва “Космос” з розподілом обов’язків редагування і оброблення казок між іншими співробітниками так Інституту Педагогіки, як і НКО, запросивши на це засідання різних співробітників Інституту Педагогіки. Крім того, директор Інституту Педагогіки припустив, що фактично секретарем на тому засіданні був керівник приватного видавництва “Космос” Гесен, тим перевернувши Інститут Педагогіки, в усякому разі комісію дитячої книжки, на знаряддя приватного видавництва.
2) Директор Інституту Педагогіки тов. Попов до рецензії, що він подав до Кваліфкому ДНМК в справі казок Андерсена, додав підписаний ним список пропонованих до видання і схвалених до вжитку книжок, де було зазначено, що він редагує ці книжки, як директор Інституту Педагогіки. На офіційній рецензії на видання казок Андерсена приватного видавництва “Космос” директор Інституту Педагогіки тов. Попов зазначив, що всі казки перероблені й перередаговані, тоді коли він переробив лише дві казки, а прорецензував лише 8 казок.
3) Констатувати, що тим самим тов. Попов припустив свідомо дачу невірних даних в офіційній заяві, поданій ним до Кваліфкому ДНМК і Наукпедкому Соцвиху, як рецензентом і співробітником НКО, і що та заява і всі ті події, як то Попову було заздалегідь відомо, являли собою підставу для дозволу й для візи ДНМК на допуск до вжитку в школах Соцвиху та інших установах цих казок, і що всі ці вчинки тов. Попова об‘єктивна допомога приватному видавництву “Космос” в прориві ідеологічних позицій на фронті дитячої книжки.
4) Беручи до уваги довголітню бездоганну роботу тов. Попова на фронті радянської української педагогіки, його політичну й суспільно-громадську роботу та наукову перевантаженість і визнання ним його помилок, Колегія НКО визнає за можливе обмежити заходи щодо його такими: оголосити тов. Попову сувору догану й зняти його з посади директора Інституту Педагогіки, залишаючи його професором в Інституті Педагогіки та на іншій роботі.
5) Колегія НКО ухвалює на посаду директора Інституту Педагогіки призначити тов. Слабвенка (прийнята одноголосно при 2-х, що утрималися).
XIV. Окремі постанови щодо інших співробітників НКО в зв’язку зі справою казок
Констатувати, що співробітники Інституту Педагогіки – тт. Павловський і Міщанова вступили в безпосередній зв’язок з приватним видавництвом “Космос”, прийняли від нього, не одержавши дозволу Інституту Педагогіки, доручення редагувати казки Андерсена й були найактивнішими чинниками всієї справи з виданням казок Андерсена і фактично в цій справі в Інституті Педагогіки були виконавцями ролі представників приватного видавництва “Космос”, а тому колегія НКО визнає їх гідними до звільнення з Інституту Педагогіки.
XV. Загальна оцінка “справи казок”
Колегія НКО констатує, що факт, який виявився на прикладі видання приватним видавництвом “Космос” казок Андерсена за участю і допомогою робітників Нарком освіти і його установ в сучасний момент пожвавлення класової боротьби країни і посилення наступу куркульських і непманських елементів на всіх ділянках суспільного життя і в тому числі на терені культурно-освітній, являє собою прояв правої небезпеки в діяльності державних установ, означає фактично співпрацю робітників державних установ з приватником на терені культурно-освітньому й є фактично проривом ідеологічно-пролетарського фронту на культурно-освітньому терені.
Колегія НКО пропонує Управлінням НКО в своїй роботі розглянути це питання й зробити з нього свої висновки.
Друкується за: Бюлетень НКО УССР. – 1929. – № 34. – Арк. 3-7.
3 – 5 серпня 1929 р.
(доповідач тов. Ястржембський, співдоповідач від комісії в цій справі тов. Розльотов)
ІІ. Про установку НКО в справі казок
1) Констатувати, що Наукпедком Соцвиху НКО в 1925 р., обговорюючи питання про дитячу літературу і ставлячись негативно до казки взагалі, визнав однак за можливе, через брак відповідної дитячої літератури, поруч з використанням класичної художньої літератури, використовувати також і старі казки і байки тощо, але відповідно переробивши і зредагувавши.
2) Констатувати, що ДНМК НКО, затверджуючи 22-го червня 1925 р. резолюцію Наукпедкому, саме це місце про можливість використання казок викреслив і тим став на позицію загальної негації використання казок в дитячому вихованні.
3) Констатувати, що НКО в дальшому став на шлях перегляду загальної негативної принципової позиції ДНМК, занісши казки до планів видавництв і минулого року і цього року.
4) Відзначаючи, що загальна принципова відмова використовувати казки в дитячому вихованні і загальне негативне ставлення до казки, як форми художнього вияву, при наявності абсолютно недостатньої кількості нової дитячої літератури, а також при наявності недостатньої кількості можливої для переробки художньої літератури взагалі, означає лише відмову на ділі від труднощів перероблення казки й байки для сучасного дитинства, – скасувати в зазначеній частині постанову ДНМК НКО від 22-го червня 1925 р. і погодитися з попередньою пропозицією Методкому Соцвиху з 1925 р. в цій справі.
ІІІ. Про можливість використання казок Андерсена
1) Визнаючи, що данський казочний письменник Андерсен 1-ої половини ХІХ століття в своїй творчості відбив настрої середньої і дрібної буржуазії з часів її боротьби з феодальним абсолютизмом, але ж в останнім періоді своєї творчості відбивав настрої буржуазії, що перемогла феодалізм і стала в суперечність з ідейними гаслами пролетаріату; що і в першому періоді творчості Андерсена відбилися класові риси цієї середньої і дрібної буржуазії: сентименталізм, елементи містицизму, патріотизму і т. ін.; що тому треба розглядати казки Андерсена відповідно до цих двох періодів його творчості, - визнати за можливе використання його казок – зокрема з 1-го періоду його творчості, як письменника найкращого періоду боротьби буржуазії з залишками феодалізму. Але визнати, що таке використовування казок Андерсена, навіть з 1-го періоду його творчості, може відбутися лише за умов дійсного перероблення відповідно до потреб сучасності та усунення зазначених буржуазних містичних, сентиментальних, патріотичних тощо рис і за дійсно ґрунтовної редакції казок з відповідним суворим добором їх і переробкою.
IV. Про видання казок Андерсена видавництва “Космос”
1) Констатувати, що у виданню казок Андерсена видавництва “Космос” не проведено ні потрібного добору казок, ні перероблено їх відповідно умовам сучасності, ані не переведено дійсного редагування, а навпаки казки взято без відповідного відбору і залишено такі, що цілковито не відповідають умовам сучасності, в казках також залишено всі шкідливі риси містицизму, патріотизму, шукання маєтних класів, примиренство і т. ін. Визнати, що дане видання казок Андерсена цілковито і безумовно не відповідає тим умовам, що лише за ними можна припустити видання казок.
2) Визнати, що дозвіл ДНМК на видання зазначеного збірника казок Андерсена видавництвом “Космос” є, безумовно, помилка, а тим паче є неприпустима помилка – резолюція ДНМК про допуск цього збірника казок до бібліотек Соцвиху. Тому дану резолюцію про допуск цього збірника казок до бібліотек Соцвиху скасувати.
V. Загальні хиби ДНМК, виявлені в справі казок
1) Констатувати, що під час проходження справи казок Андерсена через ДНМК виявилось:
2) Порушення директиви Наркома Освіти та постанови ДНМК проти сполученства, редагування й рецензування. У даній справі виявилось сполучення редагування книжки з її рецензуванням, а також рецензування книжок з відповідним чергуванням осіб, що редагували книжки рецензентів так, що утворюється взаємний груповий зв’язок між редакторами і рецензентами – в одному випадкові одна особа редагує, друга рецензує, а в інших випадках навпаки.
3) Одні й ті ж особи виступають під час проходження книжки казок Андерсена то як представники видавництва, то як редактори, то як співробітники Інституту педагогіки ДНМК чи Головліту.
VI. Роль Кваліфкому в справі казок
1) Співробітники Упрліту беруть на себе перед ДНМК рецензування книжок, що їх вони проводять в Упрліті, як політредактори.
2) Колегія відзначає, що Кваліфком Методкому Соцвиху й Методком Упрсоцвиху, що через них проходили рецензії і питання про видання казок Андерсена, фактично не переводили ніякої перевірки тих рецензій, цілковито покладаючись на імена тих редакторів та рецензентів, і таким чином керівнича роль Кваліфкому Методкому Соцвиху і самого Методкому Соцвиху звелась до порожньої і зайвої формальності і зводилась до бюрократичного складання протоколів, де лише формально – санкціоновано рецензій.
3) Під час проходження протоколів Кваліфкому через Методком Упрсоцвиху не переводилось ніякої перевірки їх, а тому навіть не було зазначено того, що при переходженні книжок казок Андерсена формально порушено постанову ДНМК проти сполученства рецензування і редагування.
4) Констатувати, що розгляд казок Андерсена проходив через Кваліфком Методкому Соцвиху тоді, коли головою Кваліфкому був тов. Езерський, а формальне затвердження наступило після того, як тов. Езерський вийшов з Кваліфкому на другу роботу, а головування на даному засіданні Кваліфкому вів тов. Мостовий.
5) Визнати, що керівники Кваліфкому Соцвиху тт. Езерський і Мостовий за бюрократичне ставлення і невиконання своїх обов’язків керівництва, а також беручи на увагу, водночас, що тов. Езерський і тов. Мостовий приймали безпосередню участь в розв’язуванні справи про видання казок Андерсена приватним видавництвом “Космос”, як і його редагування тощо, підлягають зняттю з роботи в НКО. Відзначити, що тов. Езерського звільнено з роботи в НКО.
6) Тов. Мостового з роботи Кваліфкому Методкому в НКО зняти.
VII. Роль Методкому Соцвиху в справі казок
1) Констатувати, що керівник Методкому Соцвиху тов. Соколянський в справі проходження через Методком Соцвиху казок Андерсена видавництва “Космос”, як то він сам теж визнає, не виявив потрібної керівничої ролі і не усунув сполученства в одній особі редактора і рецензента, не перевіряв роботу Кваліфкому Методкому Соцвиху і не дав йому відповідних вказівок у тих справах, покладаючись цілковито на імена відповідальних товаришів, що були редакторами і рецензентами та розглядали питання ті в Кваліфкомові Методкому Соцвиху.
2) Констатувати, що тов. Соколянський безпосередньої участи в роботі Методкому Соцвиху не брав, однак не провів перевірки цієї справи, коли вона проходила без нього.
Зробити тов. Соколянському, голові Методкому Соцвиху, зауваження за недбайливе керівництво Методкомом Соцвиху, за відсутність перевірки справи казок, що перейшла через Кваліфком і Методком Соцвиху, і надто за покладення на авторитет окремих співробітників, запрошених до участі в Кваліфкомі і Методкомі.
VIII. Роль голови ДНМК в справі казок
1) Відзначити, що голова ДНМК тов. Ястржембський, що через його затвердження проходила постанова Кваліфкому Методкому Соцвиху і Методкому Соцвиху про дозвіл до вжитку видання казок Андерсена видавництва “Космос” в школах Соцвиху, не перевів навіть протоколами Кваліфкому і Методкому перевірки цієї справи, не установив навіть з зазначеного по тих протоколах сполученства в одній особі редактора та рецензента того видання.
2) Відзначити, що тов. Ястржембський у цьому поклався цілковито на попередню перевірку цієї справи Методкому і Кваліфкому Соцвиху.
3) Констатуючи, що за ввесь час роботи тов. Ястржембського не було заступника голови ДНМК, як і не було можливості передати голові Комісії підручників на поточний розгляд віз ДНМК, що той порядок встановив тов. Скрипник, коли головою ДНМК був тов. Ряппо, а його заступником тов. Ястржембський, відзначаючи перевантаженість тов. Ястржембського роботою ДНМК, що не давала йому можливості досконально розбирати кожну справу візування, Колегія визнає, однак, що це не знімає з тов. Ястржембського певної відповідальності за неправильне проходження справи видання казок і за недостатню керівничу увагу до цієї справи.
4) Відзначити, що тов. Ястржембський перейшов з НКО на іншу роботу.
ІХ. Проти бюрократизації справи дитячої книжки в ДНМК
1) Констатувати, що кадр рецензентів НКО при проходженні підручників та дитячої книжки вельми вузький, причому приголошених за останній час нових робітників з числа комуністів та комсомольців не досить використано, таким чином той кадр ще більше звужений.
2) Констатувати, що ДНМК, Наукпедком і Кваліфком на далі порушили постанову ДНМК від 22 червня 1925 р. про притягнення до справи проходження дитячої книжки представників комсомолу, Бюро Комдитруху, піонер-організацій, редакцій комсомольських і інших часописів, газет тощо.
Доручити ДНМК надалі провадити ту постанову в життя.
3) Доручити завідуючому Оргрозподілом НКО тов. Фіялковському провести спільно з головою ДНМК розгляд кадрів рецензентів і редакторів, що беруть участь в роботі ДНМК, зокрема при розгляді дитячої книжки.
4) Доручити ДНМК організувати перегляд дитячої книжки, притягнувши представників з робітничих та селянських організацій, профспілок, культвідділів, завкомів, батьківських комітетів і т. ін.
Х. Про візування книжок у ДНМК
1) Підтвердити, що ДНМК, розглядаючи книжки, або дає дозвіл - візу на видання або відзначає, що з методичного боку книжка є неприпустима. В разі, коли до цих двох категорій книжка не належить, ДНМК не дає ніякої візи, і виносить ухвалу, що ДНМК з методично-педагогічного погляду не заперечує проти видання книжки, але тоді, коли Головліт визнає за можливе дозволити книжку до друку. Така ухвала ДНМК не передається ні авторові книжки, ні видавництву, а стосується виключно Головліту.
2) Визнати, що постанова ДНМК про незаперечення не є візою на книжці, а лише заявою ДНМК свого методично-педагогічного міркування.
3) Визнати, що попередній порядок, коли такі ухвали ДНМК видавалися безпосередньо видавництвам і авторам про незаперечення видання книжок з методично-педагогічного погляду, постановою Наркома Освіти від 23/ІІІ ц. р. усунено і Колегія приєднується до цієї постанови про налагодження справ між ДНМК і Головлітом.
ХІ. Роль Упрліту в справі казок
1) Констатувати, що в справі казок Андерсена в Упрліті виявилось таке:
2) Головліт затримав проходження справи видання вибраних казок Андерсена у виданню ДВУ з міркувань про недостатню ідеологічну витриманість передмови професора Білецького, в той час Харківський Окрліт при проходженні справи видання казок Андерсена приватним видавництвом “Космос” з передмовою Гесена дозвіл дає із значно меншою затримкою і виходить так, що приватник одержав дозвіл на видання казок Андерсена значно швидше та з меншим ускладненням, аніж ДВУ.
3) Відзначити, що лише після того Упрліт для усунення таких розбіжностей і розбіжностей взагалі, переніс всі справи приватних видавництв, у тім числі “Космоса”, на розглядання безпосередньо до Упрліту із знаттям цих книжок в Окрліті, – з безпосереднім розглядом в Упрліті.
ХІІ. Про приватне видавництво “Космос”
1) Констатувати, що приватне видавництво “Космос” для видання серії казок закликало для перероблення і редагування цих своїх видань – низку співробітників так Упрліту і ДНМК НКО, як і Інституту Педагогіки.
2) Щоб забезпечити своє видання, прискорити надання дозволу тощо, приватне видавництво “Космос” добивається згоди директора Інституту Педагогіки на скликання в Інституті Педагогіки комісії дитячої книжки для розгляду видань казок, видаваних “Космосом”, з розглядом цілого плану цього видання. Причому представник і голова цього видавництва Гесен фактично переводив секретарювання на цьому засіданні. Так само той представник приватного видавництва складав списки передбачених до видання казок Андерсена, що потім були підписані головою Методкому НКО і Кваліфкому Соцвиху.
3) Приватне видавництво “Космос” закликало до співробітництва в виданні казок директора і відповідальних робітників Інституту Педагогіки, тим самим намагаючись забезпечити собі позитивні висновки про ці казки з боку Інституту Педагогіки і тим самим зв’язати Інститут Педагогіки в особі його співробітників матеріальними співвідносинами і співробітництвом з приватним видавництвом для того, щоб фактично прикрити участю директора Інституту Педагогіки і його співробітників роботу свого видавництва. Так само те приватне видавництво “Космос” закликало до участі в своїй видавничій роботі співробітників ДНМК НКО – Мостового, Езерського й т. ін., а також низку співробітників Упрліту НКО – Михайлову, Княжанського, Латинського й т. ін. Причому те приватне видавництво притягло до співучасті й до співробітництва в своєму виданні й допомоги йому зазначених співробітників Упрліту не лише оплатою їх редакторської та літературної праці, а також робило деяким з них додаткової послуги – доручило жінці тов. Латинського друкувати на машинці роботу для видавництва, закликало на перекладацьку роботу за рекомендацією тов. Михайлової знайомої її й т. ін.
4) Зазначити спробу приватного видавництва “Космос” залучити до співробітництва в своєму виданні відповідальних робітників методологічної роботи тт. Ястржембського, Сололянського та спробу дістати попередню згоду на видання окремих робітників.
5) Констатувати, що два томи казок Андерсена, виданих “Космосом”, проведені без дійсної перевірки редакції і вибору казок, без дійсної переробки їх, без потрібного зредагування і з цілковито невідповідною передмовою керівника цього приватного видавництва “Космос”.
6) Констатувати, таким чином, що цілою низкою заходів, вжитих приватним видавництвом “Космос” – зв’язання рук робітникам Інституту Педагогіки, робітникам ДНМК та робітникам Упрліту, роблячи частині вищезазначених робітників, крім оплати, різні додаткові послуги, приватне видавництво “Космос” створювало умови, щоб прискореним, надзвичайним порядком протягти свої видання через державні установи й тим прорвати ідеологічні позиції на фронті дитячої книжки, використовуючи неприпустимі заходи – властиві приватному спекулятивному видавництву і абсолютно неприпустимі в Радянській Республіці.
7) Відзначити й констатувати, що низка видань “Космос” мала халтурний, шкідливий характер видань, пристосованих на попит міщанства та дрібної буржуазії.
ХІІІ. Роль директору Інституту Педагогіки в справі казок
1) Констатувати, що директор Інституту Педагогіки тов. Попов, давши свою згоду на співробітництво в приватному видавництві “Космос” редагуванням і рецензуванням казок Андерсена, видаваних цим приватним видавництвом “Космос”, не поставив ні в Інституті Педагогіки, ні в НКО поперед принципового питання про припустимість такого співробітництва робітників Інституту Педагогіки в приватному видавництві, а навпаки, припустив на комісії дитячої книжки в Інституті Педагогіки безпосередній розгляд загального плану видання казок видавництва “Космос” з розподілом обов’язків редагування і оброблення казок між іншими співробітниками так Інституту Педагогіки, як і НКО, запросивши на це засідання різних співробітників Інституту Педагогіки. Крім того, директор Інституту Педагогіки припустив, що фактично секретарем на тому засіданні був керівник приватного видавництва “Космос” Гесен, тим перевернувши Інститут Педагогіки, в усякому разі комісію дитячої книжки, на знаряддя приватного видавництва.
2) Директор Інституту Педагогіки тов. Попов до рецензії, що він подав до Кваліфкому ДНМК в справі казок Андерсена, додав підписаний ним список пропонованих до видання і схвалених до вжитку книжок, де було зазначено, що він редагує ці книжки, як директор Інституту Педагогіки. На офіційній рецензії на видання казок Андерсена приватного видавництва “Космос” директор Інституту Педагогіки тов. Попов зазначив, що всі казки перероблені й перередаговані, тоді коли він переробив лише дві казки, а прорецензував лише 8 казок.
3) Констатувати, що тим самим тов. Попов припустив свідомо дачу невірних даних в офіційній заяві, поданій ним до Кваліфкому ДНМК і Наукпедкому Соцвиху, як рецензентом і співробітником НКО, і що та заява і всі ті події, як то Попову було заздалегідь відомо, являли собою підставу для дозволу й для візи ДНМК на допуск до вжитку в школах Соцвиху та інших установах цих казок, і що всі ці вчинки тов. Попова об‘єктивна допомога приватному видавництву “Космос” в прориві ідеологічних позицій на фронті дитячої книжки.
4) Беручи до уваги довголітню бездоганну роботу тов. Попова на фронті радянської української педагогіки, його політичну й суспільно-громадську роботу та наукову перевантаженість і визнання ним його помилок, Колегія НКО визнає за можливе обмежити заходи щодо його такими: оголосити тов. Попову сувору догану й зняти його з посади директора Інституту Педагогіки, залишаючи його професором в Інституті Педагогіки та на іншій роботі.
5) Колегія НКО ухвалює на посаду директора Інституту Педагогіки призначити тов. Слабвенка (прийнята одноголосно при 2-х, що утрималися).
XIV. Окремі постанови щодо інших співробітників НКО в зв’язку зі справою казок
Констатувати, що співробітники Інституту Педагогіки – тт. Павловський і Міщанова вступили в безпосередній зв’язок з приватним видавництвом “Космос”, прийняли від нього, не одержавши дозволу Інституту Педагогіки, доручення редагувати казки Андерсена й були найактивнішими чинниками всієї справи з виданням казок Андерсена і фактично в цій справі в Інституті Педагогіки були виконавцями ролі представників приватного видавництва “Космос”, а тому колегія НКО визнає їх гідними до звільнення з Інституту Педагогіки.
XV. Загальна оцінка “справи казок”
Колегія НКО констатує, що факт, який виявився на прикладі видання приватним видавництвом “Космос” казок Андерсена за участю і допомогою робітників Нарком освіти і його установ в сучасний момент пожвавлення класової боротьби країни і посилення наступу куркульських і непманських елементів на всіх ділянках суспільного життя і в тому числі на терені культурно-освітній, являє собою прояв правої небезпеки в діяльності державних установ, означає фактично співпрацю робітників державних установ з приватником на терені культурно-освітньому й є фактично проривом ідеологічно-пролетарського фронту на культурно-освітньому терені.
Колегія НКО пропонує Управлінням НКО в своїй роботі розглянути це питання й зробити з нього свої висновки.
Друкується за: Бюлетень НКО УССР. – 1929. – № 34. – Арк. 3-7.
-
-
29.02.2024 в 12:20Посетите также мою страничку
transcribe.frick.org/wiki/59_Of_The_Market_Is_C... открытие счетов в иностранных банках
33490-+