Плохой характер? Просто он у меня есть!
писать про Калинівку нема сенсу...
все шо можна написать вже написали, розібрали перелаялися і знову написали ....
тож напишу головне враження від роботи жеку та електриків
ітак почньом же братіє повєсть сію....
Будинок в нас старий
названий в честь Микити Сергійовича... Ну і ви розумієте, шо коли він будувався радянська людина і так була вже ощасливлена фактом власного житла тож автоматичних пральних машин, посудомийок, холодильників, телевізорів та іншого капіталістичного мотлоху не було навіть в проекті, кількість розеток була мінімальна, але йшов час...
капіталізм переміг, будинок залишився і в кожну квартиру напхали купу того самого імперіалістичного сміття у вигляді машин, телеків, роутерів і всякого різного....
а проводка то не розрахована на такий екстрім...
Йшов час ...
Далі найголовніше
я літом не буваю в місті майже ніколи то ж те що в нас на щитку почав тліти контакт пройшов повз мене.
Щиток на 4 квартири там вкручені 4 пробки і якісь контакти є, вони стирчать біля пробок....
сусідка, контакт якої тлів викликала електриків.
краще б вона їх не викликала, але справа не в тім...
повертаюся я з тренування відчиняю двері до підїзду і шо я чую... запах такий знайомий, шо смерть мухам, війсккомат так частенько пах до 2014 р. піднімаюся на свій поверх і бачу двох синіх, як ізолента, електирів, що порсаються у щитку.
На зауваження вони були невічливі та агресивні тож я тихенько прослизнула до квартири та зайнялася своїми справами (прибиранням, що ще робити як світла а разом з ним і інтернету нема) захопилась і не почула, що шарудіння та матюччя, за дверима зникло. Вийшла нікого нема, тілько шматок ізоленти, синої, як електрики лежав на підлозі.... світла в мене нема.
Телефоную сусідці в двері, світло в неї є...
а в мене нема...
почали телефонувати до диспетчера.
приїхали електрики, ще більш сині і в чотирьох....
зробили мені світло...
поїхали з Богом...
зранку наступного дня знов шарудіння у щитку. справа в тім, що поки мене підключали, в одній з квартир просто перерізали дроти, за ненадобностью....
нашо світло людям... виправляти куролєси колег був відправлений тверезий! молодий! електрик та один з "героїв" правда він мучився похміллям і йому було не до електрики...
прийшлося нам з сусідками чатувати хлопців, щоб не сидіти без світла...
але це не кінець....
через кілька днів у нас почалося цікавенне....
вибивало пробку раз за разом, електриків не викликали, пробку поміняли, прожили один день і вибило світло уже в цілому будинку....
на будинку також пробки... вони згоріли... їх поміняли...
чекаємо на загальне зібрання жителів будинку бо у нас зі світлом проблеми треба перероблювати капітально проводку...
так ото питання чи то комуністичний спадок не розрахований, чи електрики осучаснили так, шо тепер всьо швах...
все шо можна написать вже написали, розібрали перелаялися і знову написали ....
тож напишу головне враження від роботи жеку та електриків
ітак почньом же братіє повєсть сію....
Будинок в нас старий
названий в честь Микити Сергійовича... Ну і ви розумієте, шо коли він будувався радянська людина і так була вже ощасливлена фактом власного житла тож автоматичних пральних машин, посудомийок, холодильників, телевізорів та іншого капіталістичного мотлоху не було навіть в проекті, кількість розеток була мінімальна, але йшов час...
капіталізм переміг, будинок залишився і в кожну квартиру напхали купу того самого імперіалістичного сміття у вигляді машин, телеків, роутерів і всякого різного....
а проводка то не розрахована на такий екстрім...
Йшов час ...
Далі найголовніше
я літом не буваю в місті майже ніколи то ж те що в нас на щитку почав тліти контакт пройшов повз мене.
Щиток на 4 квартири там вкручені 4 пробки і якісь контакти є, вони стирчать біля пробок....
сусідка, контакт якої тлів викликала електриків.
краще б вона їх не викликала, але справа не в тім...
повертаюся я з тренування відчиняю двері до підїзду і шо я чую... запах такий знайомий, шо смерть мухам, війсккомат так частенько пах до 2014 р. піднімаюся на свій поверх і бачу двох синіх, як ізолента, електирів, що порсаються у щитку.
На зауваження вони були невічливі та агресивні тож я тихенько прослизнула до квартири та зайнялася своїми справами (прибиранням, що ще робити як світла а разом з ним і інтернету нема) захопилась і не почула, що шарудіння та матюччя, за дверима зникло. Вийшла нікого нема, тілько шматок ізоленти, синої, як електрики лежав на підлозі.... світла в мене нема.
Телефоную сусідці в двері, світло в неї є...
а в мене нема...
почали телефонувати до диспетчера.
приїхали електрики, ще більш сині і в чотирьох....
зробили мені світло...
поїхали з Богом...
зранку наступного дня знов шарудіння у щитку. справа в тім, що поки мене підключали, в одній з квартир просто перерізали дроти, за ненадобностью....
нашо світло людям... виправляти куролєси колег був відправлений тверезий! молодий! електрик та один з "героїв" правда він мучився похміллям і йому було не до електрики...
прийшлося нам з сусідками чатувати хлопців, щоб не сидіти без світла...
але це не кінець....
через кілька днів у нас почалося цікавенне....
вибивало пробку раз за разом, електриків не викликали, пробку поміняли, прожили один день і вибило світло уже в цілому будинку....
на будинку також пробки... вони згоріли... їх поміняли...
чекаємо на загальне зібрання жителів будинку бо у нас зі світлом проблеми треба перероблювати капітально проводку...
так ото питання чи то комуністичний спадок не розрахований, чи електрики осучаснили так, шо тепер всьо швах...
максимум будет стоить от 200 грн